Полювання за скарбами Лужиці
Tomaš Kappa / Ralph Th. Kappler
"Тисячі років і довше ми жили як брати.
Ви, ви терпите, що я дихаю. Та й я терплю вашу лють"
(Heinrich Heine "An Edom")
Це історія про найбільшу таємницю і найбільший скандал Німеччини — це лікування сербських людей. Вони повинні виконувати свої народні танці для німецького натовпу. Проте, незважаючи на права меншин в Лужиці та велику кількість їх мінеральних багатств, німецька влада продовжує зачиняти сербські школи та дитячі садки.
Як з’ясував нещодавно державний телеканал Німеччини MDR, неперевершені сербські краєвиди та багато їх селищ були і продовжують знищуватись на підставі нацистського закону. Серби — це найменший слов’янський народ та національна меншина в Німеччині, що проживають в області із назвою Лужиця. В Лужиці вони займалися сільським господарством на протязі понад 1,500 років, при цьому завжди під гнітом Німеччини, яка бажала щоб вони зреклися своєї слов’янської культури.
Lusatia briefing at Foreign Press Association,London May 2002
(Jan Nuk, Domowina Chairman, left / Tomaš Kappa / Ralph Thomas Kappler, centre)
|
Цей нацистський закон, що не був усунений, дозволяє конфіскувати в населення Лужиці їх власні хати та комерційні будинки у величезних масштабах і по сей час. Початковою метою закону було здобуття вугілля для гітлерівських військових машин з території Лужиці. Сьогоденний німецький уряд дозволив здобуття вугілля за шведським державним енергетичним договором (компанія «Vattenfall»).
Німецька влада систематично приховувала це зловживання сербських земель, культури та майна від публічності. Швеція багато виграє з цього зловживання та нацистського закону. Компанія «Vattenfall» здатна шантажувати сербів, які живуть там, загрозою примусової експропріації для того щоб вони залишили свої будинки і землі. Це змога шведської державної компанії розширити свою здобич бурого вугілля за рахунок краєвидів та людей з тих місць.
"Чверть усього нашого народу була змушена покинути свої рідні місця. Ми, серби, змушені бути на краю скелі", запобіг Ян Нук (Jan Nuk), голова сербської організації, Domowina, через асоціацію іноземної преси в Лондоні. Незабаром після цього, ворота Букінгемського палацу були відкрити для сербських представників. Серби принесли перший закордонний подарунок в Лондон під час "Золотого Ювілею" королеви Єлизавети II. Серби не агітували в британській столиці з кінця Другої світової війни. У 1946 році вони намагалися, марно, досягти приєднатися Лужиці до Чехословаччини.
До цього часу Лужиця знаходиться в федеральних землях Бранденбургу та Саксонії. Лужиця має найбільші запаси золотих, мідних і рідкоземельних ресурсів в Німеччині. Незважаючи на свої природні багатства її постійно паплюжать, як, нібито, нерозвинену в області вугільній галузі. Однак регіон страждає в основному через відсутність сміливих політиків. Навіть через двадцять років після краху комуністичного режиму, серби не мають законного самостійного демократичного представництва.
Але є також надія. SERBSKI SEJMIK спробував стати першим, хто піднявся з низу до сербського парламенту. Станіслав Тілліх (Stanislav Tillich) перший президент сербського походження. Музиканти культової групи Silbermond балакають сербською. Студія 20th Century Fox випустила фільм KRABAT, у якому знімались відомі німецькі зірки, такі як Даніель Брюль (Daniel Brühl) і Роберт Штадлобер (Robert Stadlober). Однак, німецькі кінематографісти забули, що бестселером KRABAT була з самого початку сербська історія епічної свободи, яка опублікована Měrćin Nowak-Njechorński.
|
|
Girl from Sorbian Lusatia (Foto by Iwajla Klinke)
|
136 знищених селищ
Вернер Домен та його дружина були останніми жителями сербського села Хорно. У свої сімдесят років, вони до останнього протистояли постійному залякуванню з боку гірничодобувних компаній. Їм вдалося посадити липу перед будинком в той самий час коли гігантські вугільні екскаватори під’їхали серед оглушливого шуму і хмар пилу. Але на той час, Хорно було вже безлюдно й знищено, неначе під час війни.
136 селищ зникли в Лужицьких вугільних кратерах, прямо у серці Німеччини. Німеччина самопроголошена країна «зелених технологій» та еко-чемпіон! Ці жорстокі дії прискорюють розладнання сербської громади. На сайті www.verschwundene-orte.de можна знайти мелодійні назви знищених сербських сіл, таких як Публік (Publik), Буковина(Bukovina), Хорно (Horno), Барак (Barak), Ровно (Rovno) чи Лакома (Lacoma).
Хорно було зруйновано шведською державною енергетичною компанією «Vattenfall», та доля насміхалась над цією компанією, у цьому селищі не було вугілля для видобутку. Компанія «Vattenfall» взяла майже всю енергетичну інфраструктуру Східної Німеччини під час падіння комунізму. Тому не випадково, що деякі з найвідоміших східнонімецьких політиків зробив швидку кар'єру на цьому поприщі. Швеція також була одним з головних західних торговельних партнерів і постачальників технологій в Східній Німеччині у комуністичні часи. Сьогодні, компанія «Vattenfall» є спонсором сербських комунікацій та освітньої інфраструктури, яка підриває сербське власне представництво. Лужицка гірничодобувна компанія LAUBAG оголосила «евфемізмом», те що вони "привласнили" більше 750 квадратних кілометрів землі. Те, що вони насправді зробили, так це через ці масивні земельні розкопки знищили площу розміром з Гамбург. Професор Йоахім Катцур (Joachim Katzur), глава Інституту гірського перепланування, дав в ZEIT інтерв'ю: "Насправді, якщо підрахувати землі, які зіпсовано ґрунтовими водами, то насправді теpитoрія, нa яку впливає гірська промисловість, у чотири рази більше"."
Більш ніж 3000 квадратних кілометрів захопленої землі було принесено в жертву нещадному видобутку вугілля. 3000 квадратних кілометрів ураженої землі, то є більше ніж розмір Люксембургу і більше ніж половина палестинських територій. Розмір Лужиці в цілому можна порівняти з розміром Бельгії. У Німеччині тисячі квадратних кілометрів родючих земель зникло у відкритих гірських вугільних кратерах. Це рукотворне втручання в природу є найбільшим перетворенням земної поверхні з моменту останнього льодовикового періоду.
 |
136 destroyed villages - Vattenfall Strip Mining in Lusatia
|
|
|
|
Казки про «чисте» вугілля
"Якщо ми відносимося серйозно до глобальної зміни клімату, то ми повинні триматися в стороні від бурого вугілля", промовила Клаудія Кемпферт (Claudia Kempfert) з Німецького інституту економічних досліджень. Завдяки своїй низькій ефективності й величезним парниковим газам, буре вугілля надзвичайно шкідливо для клімату. Ми зараз втрачаємо більше. Carbon Capture & Storage (CCS) це просто піар, розумне слово, що винайдено компанією «Vattenfall», RWE & Co. Проголосили, що метою цієї експериментальної техніки є зниження викидів CO2 і їх підземного зберігання.
"CCS насправді є інструментом, щоб блокувати інвестиції в технології використання поновлюваних джерел енергії й, таким чином, зміцнити олігархічні структури енергетичних копалин," пояснив експерт з енергетики Партії Зелених, Астрід Шнайдер (Astrid Schneider). У Саксонії, парламентські слухання нещодавно провалились, щоб зробити роботу для CCS. Експерт компанії «Vattenfall», Х’юберт Альтман (Hubertus Altmann), визнав у парламенті, що технологія CCS не може бути промислово застосована до середини наступного десятиліття, чи застосована взагалі.
|
|
Lusatian Village - Associated Press AP
|
Принцип матрьошки
Дорогоцінні метали такі як золото, платина, срібло, цинк і більш 2,7 млн. тонн міді були знайдено в Лужиці. На світовому ринку ціни досягаюсь розмірів до 10 000 € за одну тонну міді. The Kupferschiefer KSL GmbH застосовується для гірничодобувних прав в Лужиці. Проте, KSL працює на принципі матрьошки. Minera SA насправді є дочірньою компанією канадської Inmet Mining. Inmet Mining очолює німецький геолог з Aachen, її генеральний директор, Йохен Тільк (Jochen Tilk). Проте тільки участь громадян може забезпечити прозорість контрактів. Та лужіцке полювання за скарбами знайшло б щасливий кінець, якщо б крім надання робочих місць та прибутку, значні інвестиції надходили б в систему освіти регіону, вузи і програми сербської мови. Наступник NUK, Девід Статник (David Statnik), вимагає: "Якщо права на видобуток були надані компаніям, для вугілля, міді та золота, то вони повинні інвестувати в Лужицю стільки, скільки вони мають з Баварії або Північної Рейн-Вестфалії."
Нацизм, комунізм і демократія
Сербів придушували протягом багатьох століть. Їм було заборонено користуватися своєю мовою. Їм навіть заборонялось тримати собак або коней. Після маленької перерви в період Просвітництва, жорстокий німецький тиск повернувся. Тисячі лужицьких сімей були насильно германізовані. Ключова подія відходить до 939 року, коли німецький граф Геро висунув свою бойову кар'єру, запросивши тридцять сербських князів на бенкет і вбив їх на місці. Таким чином, Геро знищів слов'янський опір проти німецького пограбування земель.
Яка ситуація сьогодні? "Навіть після того, як після двох десятиліть мирної революції, у нас немає ніяких прав самовизначення як сербів. Сербами досі правлять інші," скаржиться Бенедикт Дірліх (Benedikt Dyrlich). Як повідомив голова Федерації сербських художників, він критикує відсутність сербського представництва у своїй власній країні.
Маркус Меккель (Markus Meckel) добре розбирається у цьому питанні. Він став першим вільно обраним міністром закордонних справ Східної Німеччини. Він брав участь у переговорах з державами-переможницями у Другій Світовій Війні. Нещодавно в Брюсселі Меккель іронічно зауважив: "Можливо, серби були б краще, якщо б вони зробили собі трохи більш незалежним з їх рясними мінеральними ресурсами." Меккель відповідав на питання про недоліки в недбало виправленому договорі про об'єднання Німеччини ухильно. Міністр внутрішніх справ Вольфганг Шойбле (Wolfgang Schäuble), латав цей договір наспіх. Як міністр закордонних справ, "Договір об'єднання для міністра закордонних справ не був добрим плацдармом для дій ", сказав Меккель.
Таким чином, питання про те, хто володіє сербськими землями як і раніше складна тема, яка була закинута також східнонімецькими чиновниками. Хто законні власники лужицької землі і її природних ресурсів? Це важливе питання про легітимність поспішно нагороджених прав на землю залишається без відповіді й донині.
|
|
Sorbian Wendish village Horno - destroyed by Vattenfall (Foto Gerard Petit)
|
Тиша це смерть, мова золото
Керівник сербського національного видавництва Марка Маціoва (Marka Macijowa) в своїй роботі в основному зосереджується на питання сербської та німецької мов. "Сербська мова зможе вижити тільки тоді, коли батьки цю мову передаватимуть своїм дітям, якщо німці з повагою будуть відноситься до мови сербів", відзначає Маціoва. І ось для цієї мети серби встановлюють контакти в Берліні, Празі та Брюсселі. Eрі Бузек (Jerzy Buzek) був в цьому році патроном міжнародної конференції, присвяченої сербській музиці. В молодості Бузек був одним з підпільних організаторів руху "Solidarnosz" в Сілезії. Ну а сьогодні він є президентом Європейського Парламенту в Брюсселі. І це може виявитися несподіваною допомогою. Але комісар з сільськогосподарських питань Даціан Ціолос (Dacian Ciolos), родом з Румунії, в даний час повністю перебудовує сільське господарство Європейського Союзу. Необхідно децентралізувати сільське господарство і добитися для середовища менш шкідливої дії в цьому плані. Якщо навіть невелика частина цієї реформи буде здійснена, можна вважати що це сигнал для сербського народу і Лужиці, як би світло в кінці тунелю.
Лужиця це місце на землі, де вже 16 століть люди говорять і співають пісні сербською мовою. Але надмірна експлуатація природних ресурсів знищує створений сербами ландшафт.
|
|
Buckingham Palace Gates open for Sorb Delegation - Jan Nuk, Tomaš Kappa (2002)
|
На прийомі в Бyкінгемскому палаці представники сербів Ян Нук і автор цих рядків здивували присутніх синьою книгою c назвою "Dwe Lubosci Ja Mam - Zwei Lieben trage ich in mir" (Подвійна любов в мені). Ця книга – це збір сонетів Шекспіра на сербській мові. Відповідно до слів філософа Петeра Слотердайкa (Peter Sloterdijk), німецькій мові та сербській мові в першу чергу потрібні загальні методи і техніка виживання. Така собі практика безумовно є найбільшим, ще невідкритим скарбом.
Лужіцa може стати космополітичною землею з чистими технологіями. І тоді за іронією долі таким добром буде користуватися також й інші, тобто німецька нація. На старості років батько все більше і частіше вживав сербські слова. Після його смерті на столі бездоганно прибраної кімнати була записка. Батько там написав лише "Witajci k nam". Через одну строчку також сербською він додав: "Щастя того, хто повернувся на батьківщину".
MORE INFORMATION ON SORBIAN LUSATIA
Ludowe nakładnistwo Domowina/
Łužiska Alianca – Lusatia Alliance - Lausitzer Allianz
